Я не верю в удачу, но верю в судьбу, я не верю в...
10Коли ми вірим у неможливе,воно можливим для нас стає.І нещасливі стають щасливі,коли годинник дванадцять б'є.Коли ми любим, коли ми вірим —ми всі стаємо чарівники.І дикі звірі стають покірні,навіть їжу беруть з руки.Коли ми хочем, коли ми прагнем —все буде, буде. Той час проб'є.Ми добрі феї, ми сильні маги.Запрагнем щастя —і щастя є!
Серед усіх чудес світу найбільше чудо - це людина і кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пізнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. І навіть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава і кохання, то переважна більшість вибрала б останнє. Свою кохану людину так важко мені було знайти...10 довгих років на всі свята єдиним моїм бажанням було одне-зустріти його....Доброго,красивого,ввічливого мага,котрий здійснював би єдине моє бажання - створення сім'ї.І це сталося похмурого зимового дня.Він побачив моє фото зі свята,де я була Снігуронькою,і попросив спільних знайомих зустрічі.І, нарешті, казка розпочалася,а продовжується вона в нашому чудовому сімейному житті...Умій лиш вірить і трудиться,і прилетить твоя жар-птиця,коли годинник дванадцять б'є!
Коментарі